Озеро Свiтязь
Озеро Світязь
Озеро Світязь
 

Світязь вже серйозно хворий?

Автор: Siroga від 3-07-2005, переглянули: 1 669

Погожої осінньої суботи, прихопивши про всяк випадок корзину для грибів, їду на побачення із Світязем. Він чудовий будь-якої пори року, а найпривабливіше місце, на мою думку, — Гряда, тобто Шацький берег озера. — Ех, не вміємо належно берегти і шанувати нашу матінку-природу, навколишні чисті озера скоро перетворимо у брудні калабані, — бідкається радий нашій зустрічі корінний шачанин, природолюб, найкращий знавець грибних місць у Шацьку, мій давній знайомий Захар Іванович Смоляр, який з кошиком в руках збирав зелениці в прибережному сосняку. — Погляньте: навколо купи паперів від продуктів, сміття вже залишають в кущах та навіть в ожиннику. Ось затишна галявина, де, очевидно, зупинялись якісь горе-туристи і розпалювали багаття, теж перетворена в смітник. Щойно був на березі Світязя, то хвилі виносять з глибини різний промисловий бруд, небачені досі водорості...

Дід Захар ще довго ділився своїми спостереженнями, порівнював сучасне з тим, що бачив тут десятки років тому до «цивілізації» на Гряді, критикував природоохоронців. Хоча і без дідових докорів стає сумно після мандрівок місцевими туристичними стежками, берегами озер Світязь, Соминець, Луки-Перемут, Пісочне, Люцимер, Чорне... Щоправда, на самій Гряді сміттєзвалищ немає. Видно, комунальники влітку попрацювали добре і елементарний санітарний порядок у зоні відпочинку дотримувався. — У нинішньому році нарешті завершили прокладання каналізаційних споруд від Гряди до фільтраційних полів, — розповідає начальник будинкоуправління урочища Леонід Хомич.— Нам, як ніколи, відчутну допомогу надавала Шацька селищна рада, постійно відчували підтримку районної влади. Звичайно, завершення каналізаційного довгобуду справа надзвичайно потрібна і важлива. Проте після стількох років відсутності будь-якої каналізації хочеться надіятись, що вона працюватиме, як належить, оберігаючи Світязь від нечистот. Хоча з трудом віриться, що Гряда нарешті перестане забруднювати голубе плесо.

Ця ж проблема стосується й турбази «Голубі озера», інших місць скупчення відпочиваючих. Разом із Захаром Івановичем повертаємося до Світязя. Вже весь тиждень штормить велетень. Сіро-зелені хвилі наздоганяють одна одну, з силою б’ються об берег, викидають на пісок різний непотріб, яким туристи впродовж літа забруднювали озеро. Природа намагається самоочищуватись, бо далі, як то кажуть, вже нікуди. З прибережної піни видніються пластикові пляшки, дошки, старі ганчірки, якісь круглі, зелені водорості. Знімаю кросівки і йду водою. Зупиняюсь. Бувало, через кілька хвилин навколо збираються зграйки мальків, легенько торкаються ніг. Та зараз навколо порожньо. За годину у воді, біля берега не побачили жодного малька, в очереті не промайнув жоден смугастий окунець! На нашу спільну з дідом Захаром думку, це і є одна з найстрашніших ознак забруднення чистої джерельної води Світязя. Сотні тонн хімікатів, різний промисловий бруд, що потрапили на дно водойми за останні десятиріччя, зробили свою чорну справу. А відсутність досконалих проектів охорони, відтворення та використання рекреаційних ресурсів природного заповідного фонду не убезпечує від подальшої екологічної кризи та занепаду Національний природний парк «Шацький».

Про конкретних винуватців говорити важко. Хоча б тому, що перуть білизну, миють автомобілі в озері всі, а відповідати нікому, бо нема належного контролю. Лише на Гряді у розпал сезону одночасно збирається близько п’яти тисяч відпочиваючих. А турбаза «Голубі озера», а приватні житлодавці в селах Світязь та Пульмо? Окремі кмітливі поліщуки призвичаїлись приймати по 30—40 відпочиваючих одночасно. Селянські клуні та хліви люди масово вичищають, ділять на кімнатки, клеять шпалери і віддають «диким» туристам. Сам бачив переобладнані «пансіони» у хлівах для худоби і навіть в одному... свинарнику! Розраховувати на високу особисту культуру цієї публіки марно. Мертвий сезон на Гряді розпочинається наприкінці вересня, у жовтні. До цього часу на оксамитові дні осені приїжджають любителі тихого полювання, рибалки, збирачі різних дарів лісу. Особливо людно на численних львівських базах відпочинку. Львів’яни активно освоїли Шацькі озера і охоче відпочивають тут аж до заморозків. Зараз житлові будиночки, кіоски і магазини урочища через загратовані вікна самотньо дивляться на холодні хвилі Світязя. Все законсервоване на зиму, до наступного сезону.

Прибутки своїм власникам ці забудови приносять лише кілька місяців на рік. Шацькі озера поступово перетворились у центр туризму на Волині, а це додало проблем у регіоні. Відпочивати приїжджають люди не лише з усієї України, а й із сусідніх країн — Польщі, Білорусі, Росії. У селах вже подейкують, що вигідно приватизовувати земельні ділянки через підставних осіб людям із далекого зарубіжжя. Мовляв, багато хто з шацьких земельних бізнесменів чекають змін у законодавстві України, коли землю дозволять продавати іноземцям... Так воно буде чи ні, покаже час. А озера вже сьогодні просять допомоги.

Його величність красень-Світязь заслуговує на щорічну найприскіпливішу діагностику фахівців екології, на найретельнішу опіку від природоохоронців різних рангів і особливо від Національного природного парку. Це буде великим нашим гріхом, якщо ми гордість і святиню волинян віддамо на поталу нашій неорганізованості, безкультур’ю, дикій стихії. Навіть і думати страшно, що Світязь може спіткати сумна доля угорського озера Балатон, яке стало величезною калюжею в центрі Європи..

Категорія: Новини

Шановний відвідувач, ви увійшли на сайт як незареєстрована особа.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

Ім'я:*
E-Mail:
Коментар:
Введіть слова, які бачите на картинці: *