Ще, як то кажуть, і треті півні не співали, ще мерехтять на сіріючому небосхилі свічки тьмяніючи зір, а ви вже вмостилися в занімілому човні, або ж облюбували місцину біля, горстки очеретин на березі. Принишкли, причаїлися, заціпеніли, загнуздавши свої розшарпані нерви. Ждете-вичікуєте...
В такі хвилини вам не до вимотуючої ринкової економіки, не до галасливих сесійних баталій і безконечних домашніх клопотів. Ба, навіть про вчорашній інфарктний марафон за пляшечкою зігріваючого напою і баночкою «Кільки», кимсь іронічно названою «Шпротами», забули. Все це тут щезло, перестало точити душу надокучливим черв'ячком. Нині інший хробачок у вас на умі-розумі. Той, що пружно витребенькується, випендрюється на гачку, підступно заманюючи до себе здобич. Там, біля нього, у воді, сфокусувалися всі ваші помисли. Теперечки ви, немов отой величавий Гамлет зі своїм далеко не риторичним запитанням: «Бути чи не бути?» А як хочеться, щоб було, щоб клюнуло, сіпнуло, повело, поклало, втопило, потягнуло... Бо ж так свербить-кортить хутчіш довідатись, яка ж то «штука» царює в отих таємничих глибинах. Та де там! Не бере. А серце: «Тік-тук, тік-тук...» «Хай йому грець, і тут переживай», — ніби від бджолиного рою, ви відмахуєтесь від невеселих думок.

Стримуєтесь. Мобілізовуєтесь. Змінюєте тактику, нерідко й місце ловлі. Перелаштовуєте «зброю». Приміряєтесь. Прицілюєтесь...
А вже як щось хапне, щось заметушиться, зателіпається, а вже як те щось гепнеться до ваших зачавунілих, скоцюрблених, затерплих ніг, ви — на сьомому небі. Бахнете з вуст спресованою парою, ніби джин випускаєте. Радієте, тішитесь, янголом почуваєтесь. Подумки хвалите себе. Водночас душите в серці будь-які емоції. В такому ділі вони — поганий союзник. Час же квапить. Мить — і ви вже, як то говорять. «ненаситним оком» знову в царство Нептуна зирите. Дивитсь-видивляєтесь, пильнуєте-чатуєте на наступну жертву.

Читач, очевидно, вже здогадався: мова йде про затятого рибалку, котрий готовий поміняти на риболовлю не лише свої пишні козацькі вуса...
Дехто скептично посміхнеться, мовляв, знаємо цих рибалок, котрі, аби втекти від суботнього чи недільного «домашнього арешту», подаються за тридев'ять земель. Хоча самого такого скептика за вуха не відтягнеш від пахучої юшки з димком, смаженого карася в сметані, копченого вугра, фаршированої щуки, а чи від тарані. Адже яких тільки страв не готують з риби!..
Жива, охолоджена, заморожена, копчена, солена, в'ялена, сушена риба є дійсно високопоживним, висококалорійним продуктом харчування. Свіжий лящ, наприклад, містить майже 18 процентів, білків, понад 5 процентів жирів, жерех — відповідно 17,9 і 2,3, судак— 18 і 0,7 процента. За своїм амінокислотним складом і за засвоєністю організмом людини риба близька до м'яса. Вона має велику кількість екстрактивних речовин. Риба багата на вітаміни А і Д, відрізняється значним вмістом фосфору, кальцію, йоду, міді, цинку та інших речовин, без яких неможливо підтримувати життєдіяльність людського організму.
По «секрету» варто сказати й таке.
В минулому столітті один лікар, на вислів якого послався республіканський журнал «Наука і суспільство» {№ 10, 1990) і яким скористався «Волинський вісник» (№ 48, 1990), писав: «Риба та всі інші дари моря завжди вважалися сильними стимуляторами в коханні». Відомо, що жителі приморських зон і взагалі всі любителі рибних страв здебільшого мають численне потомство. Ще стародавні римляни вважали рибу продуктом, який каталізує любострастя. Пояснення цьому слід шукати саме у високому вмісті в рибі фосфору речовини, що, як підтверджено наукою, посилює любовну потенцію, оскільки міститься і в людських гормонах.

Без рибної продукції не обходяться в багатьох галузях народного господарства. Так, медичний риб'ячий жир використовується при анемії, рахіті, остеомаляції, курячій сліпоті, при лікуванні ран і виразок. Його застосовують як профілактичний лікувальний засіб при захворюванні тварин туберкульозом, рахітом, ксерофталміє» і т. д. Технічний риб'ячий жир використовується в шкіряній, миловарній промисловості ц інним є риб'ячий клей, який відрізняється високою склеювальною здатністю. Він також використовується при освітленні вин і пива, в кулінарії і медицині. Для годівлі молодих сільгосптварин корисною є рибна мука, яка багата на білки, кальцій і фосфор.

Втім, рибна ловля переслідує не тільки суто споживацькі цілі. «Прописуючись» з вудочкою чи спінінгом на берегах річок, озер, ставків, любителі риболовлі знаходять у такому проведенні свого дозвілля еліксир здоров'я, бадьорості й фізичного гарту. Змагання риболовів — це ще й чудовий, захоплюючий вид спорту, що зміцнює, омолоджує тіло й душу, несе розраду серцю й нервам. Як правило, справжні рибалки-любителі — це люди товариські, терпеливі, витривалі, життєрадісні, кмітливі, наділені тонким почуттям гумору. Бони вміють орієнтуватися в різних, далеко непростих, неординарних ситуаціях. Недарма ж кажуть: «Рибак — вдвічі моряк!». У цій давній поговірці — сіль і піт цієї «професії».

Я особисто знайомий з багатьма рибалками, котрих, як то кажуть, і хлібом не годуй, а дай посидіти біля водоймища. У Волинському спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінні № 2 тресту «Львівспецкомунбуд» уже тривалий час сумлінно трудиться виконроб Я. П. Печериця. На його «коловоротній», шарпанинній роботі клопотів — хоч відбавляй Далеко не медовими, не поетичними є будні Якова Петровича. Йому більше дістаються не самі троянди, а їх колючі шипи. То, дивись, труб, арматури, цементу не вистачає, то вийшов з ладу кран чи поламалася вантажна, то, з бензином проблема... Словом, сіра проза: куди не кинь, всюди клин, всюди рветься і він, виконроб, мусить усе це сточувати, до всього доколупуватися, відтак знаходити вихід із найскрутнішого становища. А це виснажує, залишає рубці на серці, дочасно кладе на скроні білу паморозь.

Тож саме в риболовлі Я. П. Печериця знаходить свою розраду. Якщо вже випадають вихідні (рідко, правда), то Яків Петрович з друзями відправляється на те чи інше водоймище. В числі цих друзів — і черговий обласного об'єднання водопровідно-каналізаційного господарства «Волиньводоканал» Миколу Вячеславовича, людину працьовиту, чемну, виховану, зріднила з Яковом Петровичем не лише любов до риболовлі, їх об'єднали такі властиві для обох риси, як чесність, порядність, товариськість, готовність прийти на виручку один одному, розділити навпіл і радість, і горе. Чималий досвід любительського рибальства вудочками, спінінгами різних видів нагромадив директор магазину «Обнова» Волинського обласного оптово-роздрібного об'єднання фірми «Одяг» В. М. Дубойський. До того ж Володимир Михайлович скрашує риболовлю своєю веселою вдачею, дотепними жартами, кілька з яких використані в розділі «Рибальські усмішки» цієї книги. Приносить насолоду рибна ловля й водію з Луцька А. і. Поварчуку— теж людині порядній і працьовитій. Хоч Анатолій іванович і без бороди, проте за великий досвід і майстерність його можна назвати «рибалкою з бородою». Де тільки не закидав свої вудочки робітник Луцького картонно-руберойдового заводу В. П. Баханов. Риболовля -— його стихія, без якої він не уявляє свого життя. - Рибна ловля стала справжнім хобі для багатьох людей,— каже директор обласного мисливсько-рибальського виробничого об'єднання А. Д. Лукашук.— Нині лише наше товариство об'єднує 15 тисяч мисливців і рибалок. Андрія Даниловича знаю давно. Він вроджений любитель природи, пристрасний захисник і примножувач її багатств. Дванадцять років А. Д. Лукашук очолював Цуманське державне мисливське господарство (розташоване в лісі біля села Звірів Ківерцівського району) і ось уже десятирічку віддав роботі на новій посаді — директор і водночас на громадських засадах керує облрадою УТМР. Андрій Данилович разом з іхтіологом Олександром Миколайовичем Вовчуком можуть годинами із захопленням розповідати про кращих рибалок — членів УТМР.

Постійно, скажімо, завойовує призові місця в області по спортивній підводній ловлі лучанин В. П. Рогачов, який навчив своїй майстерності і сина Сергія. А, медсестра з Луцька 3. О. Нестеренко торік посіла перше місце серед жінок-риболовів у республіканському змаганні. Дійсно віртуозними рибалками зарекомендували себе члени УТМР лучани Є. Н. Огрищенко, М. Й. Голубик, володимир-волинці О. В. Козій, В. О. Дмитрук, В. і. Алексєєв, нововолинці В. К. Ге расимчук, А. Т. Коляно, Л. А. Лупенко, рожищенці Л. О. Кобзар, Л. Р. Флесін та багато, багато інших^ Тепер просто неможливо хоча б навіть назвати імена всіх тих, хто в рибній ловлі знайшов своє друге покликання, світ своїх захоплень, хто назавжди подружив з красою природи. Тож нехай щастить їм! Звісно, кожний рибалка, збираючись на рибну ловлю, довго метикує: «Куди б то податись? Де знайти місце для душі?» Якщо у вас є час, якщо ви хочете добре відпочити, помилуватися чарівно-привабливою красою природи, спіймати знаменитого вугра, солідного ляща чи велику щуку, побачити біля своїх ніг цілі зграї окунців, їдьте на славетний Світязь (Світязьке), якого по праву називають українським Байкалом. Це озеро, оспіване й змальоване в багатьох поетичних і прозових творах, піснях і легендах, є дійсно казковим витвором найвишуканішого, найталановитішого майстра — природи. Там ви зачудуєтесь і пологими піщаними берегами, зацілованими ласкою невтомних хвиль, і гнучкими косами-вітами білолицих берізок, і вічнозеленим їжаччям сосен, і поліськими вільхами» за якими «вітер приліг», і розділите потаємну журбу древніх верб...

Особливо вражають розміри Світязя, довжина якого перевищує 9, а ширина досягає 5 кілометрів. Середня глибина озера — 7, максимальна 70 метрів, а за деякими даними і більше метрів. Справжнє тобі море! Але якщо вам не поталанить потрапити на Світязь, не горюйте. В нашому краї є чимало чудових місць, де рибалка може розмахнутись вудочкою. Незважаючи на загальне погіршення екологічної обстановки, на, те, що ряд водоймищ внаслідок дилетантського втручання людини маліє й міліє, синьоока, зеленочуба й ніжнокали-нова Волинь продовжує залишатися унікальною перлиною природи. Крім лісів, гаїв і дібров, область має значні рибні запаси. Досить сказати, що загальна площа рибогосподарських водойм становить понад 14 тисяч гектарів. Тільки до рибогосподарського фонду, який ретельно обслуговує Волинська державна інспекція по охороні та відтворенню рибних запасів і регулюванню рибальства (Держрибінспекція), входять 126 річок (загальна довжина 3175 кілометрів), 221 озеро (загальна площа 8139,2 гектара). В межах області лише до басейну Прип'яті належить 59 річок. Здебільшого довжина кожної з них сягає до 10—50 кілометрів, чотирьох — від 50 до 100, а Стир — до 203, Стохід — до 188, Турія — до 184, Прип'ять — до 172 кілометрів. До басейну Західного Бугу на території Волині відноситься 11 річок, довжиною по 10—50 кілометрів кожна (Луга — понад 50 кілометрів).

Вабить рибалок і синь-блакить багатьох озер. Лише в басейні Західного Бугу є 80 карстових і заплавних озер, основну групу яких узагальнююче називають Шацькими. Крім красеня-Світязя, тут тихо котять свої хвилі Пулемецьке, Люцеммр, Чорне, Піщанське, Луки, Перемут, Островенське та інші. Майже 20 озер розкинули свої плеса в заплаві Прип'яті, є вони й в інших місцях Волині. Вигідно відрізняється своєю чарівністю Самарівська група озер, що в Ратнівському районі. В ній найбільшими за розмірами є Турське (1296 гектарів), Оріховське (478) і Волянське (368 гектарів). Далі йдуть — Оріховець, Луки, Синове, Мшани, Любовель, Любань... Не менш живописна та принадна й Любешівська група озер. Першість за величиною тут утримує Люб'язьке озеро (367 гектарів), де, до речі, нинішній заступник головного .редактора газети Верховної Ради УРСР «Голос України» Борис Сидоренко в «старі добрі часи» роботи на Волині (та й в «Радянській Україні») за кожну відпустку наловлював і насушував по чималому мішку плотви.