Озеро Свiтязь
Озеро Світязь
Озеро Світязь
 

Короп

Автор: Siroga від 13-06-2013, переглянули: 7 603

Стис вудилище, підсік... Ого. Нівроку!
Немов струна співає волосінь,
І короп кидається у глибінь. 
Згинає вудлище в дугу широку. 

Так писав Максим Рильський, котрий вельми полюблював у години дозвілля давати волю своїм стремлінням будь-що упіймати коропа. Та хіба тільки він! Кожний рибалка неабияк гонориться, якщо йому поталанило вивудити солідного коропа, — цю напрочуд сильну, прудку, непіддатливу рибу, одну з найсмачніших І найжирніших видів. Короп — прісноводна риба однойменної родини. Він має міцне, костисте, дещо видовжене, наче трохи розпрямлена дуга, тіло, покрите темно-жовто-золотистою лускою. Від віку залежать його розміри, які можуть досягати й метра, а вага — 30-40 кілограмів. В умовах Волині найпоширенішими є коропи вагою 11-12 кілограмів. Статево дозрівають на 3-5-му році життя. Нерестяться на мілкій воді, поміж свіжозалитою травою, при температурі води не нижче +18. Плодючість самки — від 60 тисяч до 150 тисяч І більше ікринок.

Поряд із звичайним коропом є дзеркальний. Не плутайте коропа, особливо молодого, з карасем. Від останнього він відрізняється і кольором, і тим, що в нього товще, більш довше тіло, на відміну від карася, має 4 товстих і коротких вусиків на жовтих, м'ясистих, губах. У нього ширший, ніж в інших коропових, спинний плавник, який займає всю задню половину спини. Короп — переважно ставкова риба. Це часом засмучує рибалок-любителів, оскільки до багатьох ставків їм дорога закрита (там розводять рибу для продажу). Втім, не хвилюйтеся. Коропи — не рідкість в річках, озерах, копанках, куди вони потрапляють різними шляхами. Тож настройте себе на веселішу хвилю і ви неодмінно повернетеся додому з бажаними «трофеями». Короп надає перевагу стоячим чи тихоплинним водам з мулистим дном. Він може також жити в спокійних річкових, мілководних затоках, які добре прогріваються сонцем. Дарма «полювати» на нього взимку. В цю пору року короп залягає в глибокі ями, його тіло покривається товстим шаром слизості, він втрачає активність, перестає харчуватися, сповільнюється його дихання. «Пробуджується» з настанням весняної повені.

Де, коли і як його ловити?
Ловити коропа потрібно після нересту: червень-вересень. Найкраща пора кльову — початок сінокосу. Превалюючі снасті для рибалок-любителів — поплавочна вудочка і донка. Товщина ліски — 0,4-0,7 і більше міліметрів № гачків — 7-12.

Короп — надзвичайно прожерлива і всеїдна риба. Цим вона часто видає місце свого перебування. Де багато коропів, там завжди вранці чути в очереті їх характерне чавкання і чмокання. Найвірогіднішою ознакою присутності коропів у даній місцевості є його вистрибування з води, часом на висоту до 1,5 метра.

Коропи — риби гуртові. В зграях вони трапляються різні за віком, розмірами, вагою. Однак ходять коропи не дуже густо, за винятком кінця осені, коли вони збираються на зимівлю. інтенсивність кльову коропа, як і інших риб, залежить від ряду умов, насамперед, від погоди. Перед різкою зміною погоди, при пониженні температури кльов слабшає чи зовсім припиняється. Проте досвідчені риболови знають, що короп добре бере й під час грози, а також у похмуру теплу погоду з невеличким дощем. Несприятливі для ловлі тривалі жара чи негода.

Гарантом успішної риболовлі є й попередня підкормка макухою, вареною картоплею, пшоном, черв'яками, словом, тим харчем, який годиться і для наживки. Робити це, якщо є змога, слід звечора, щоб вдосвіта ви вже були у всеозброєнні на принадженому місці. Саме вдосвіта, оскільки вечірній кльов майже завжди буває гіршим вранішнього. Щоправда, в одних місцях коропи клюють і з 13 -14, до 18, в інших — з 18 до 20 години. Але вечірній кльов є не надійним і не постійним. Короп — риба сильна. Для його ловлі треба добре готуватися (вудлище, жилку, гачки); Великі коропи краще ловити вудлищем з котушкою, яка дає змогу «вимотувати» їх силу. При ловлі такої обережної і недовірливої риби як короп важливе значення має повідець (поводок).

На жаль, багато рибалок любителів прив'язують гачок безпосередньо до жилки. Проте кращий улов гарантує все-таки тонкий, малопомітний повідок, який ледь поступається своєю міцністю основній жилці. Відлякує рибу й непомірне, великий, яскравий поплавок. Для ловлі коропа треба ретельно готувати наживку. В арсеналі «бородатих» рибалок вона найрізноманітніша. Вони аж ніяк не обмежуються лише хробачками. Основний приціл робиться на наживку рослинного походження. із зерен використовуються розпарені жито, ячмінь, пшениця, горох, кукурудза, боби, варена картопля. Зерна для насадки вибирають найбільші, їх добре варити в молоці. Дрібні зерна вимагають дрібних гачків (№6-8), на гачок їх насаджують по 2-3 штуки «спинками».

 З каш найбільш поширеною насадкою є пшоняна каша. Для її підготовки добирайте високоякісне пшоно. Попередньо його просійте і кілька разів прополощіть. На склянку пшона долийте в каструльку дві склянки води і варіть доти, поки пшоно зовсім не розвариться. Потім кашу розітріть ложкою до. одержання суцільного тіста, яке, накривши, поставте в легку духовку, Де воно повинно розімлівати (пріти) протягом 2—3 годин. При цьому кашу періодично виймайте з духовки і вдавлюйте її в каструльку. Після цього розімлілу кашу покладіть у прохолодне сухе місце, де вона може зберігатися тиждень. Перед риболовлею це пшоняне тісто поріжте на невеличкі кубики чи зімніть у кульки, які і насаджуйте на гачки {№ 4—5). Характерно, що така наживка не розмокає у воді. Використовуючи й інші наживки, потрібно, перш за все, дбати про те, щоб вони були смачними, привабливими для цоропа. Для цього до наживки добавляти духмяні речовини — ганус (аніс), камфору, кріп, рафіновану соняшникову олію та інші,— добавляти буквально" краплинами, інакше можна змарнувати риболовлю. Якщо ж вести далі мову про наживку для коропа, то не забувайте й про рецепти її приготування з хліба (краще білого), тіста, манки, картоплі. 

 

  • Насадки, для ловлі коропа
    м'якуш хліба, тісто з'єднайте з плавленим сирком і мніть до одержання еластичної маси;
    м'якуш розмішайте із сирим яйцем, розімніть і заваріть у кип'яченій воді;
    м'якуш розімніть з соняшниковою олією та медом і заваріть у кип'ятку;
    галушки з тіста заваріть у соняшниковій олії;
    замісіть борошно на сирому яєчному білку і добавте меду;
    молоду, з жовтизною картоплю, яка менше розварюється, варіть до готовності в підсоленій воді, поріжте її на кубики (1:1 см ).

 

Пам'ятайте, що навіть велика риба краще бере малу наживку. В поплавочній снасті нехай жало гачка буде трохи відкритим, у донній — схованим у наживці.
Ще один момент. Там, де водойма багата на рослинність, короп краще клює на живу приваду, зокрема, на виповзки, звичайні земляні і червоні гнойові черв'ячки. Дрібних хробачків насаджують на гачок по кілька штук за їх середину чи голівку, намагаючись, щоб увесь гачок був замаскованим. Кльов коропів дуже різноманітний, який залежить від величини риби, місця ловлі, течії, пори року і дня і, нарешті, від якості і розміру наживки. Чим більша риба, тим вона клює сміливіше і впевненіше. Жадібніше коропи хапають приваду й на глибоких місцях.

Але є для кльову коропів щось типове: поплавець спочатку йде вбік з наростаючою швидкістю і стрімко занурюється у воду. Часом рибалка не встигає схопити вудочку, нерідко позбавляється її. іноді покльовка буває вкрай несподіваною. Великий короп може з розгону перетнути жилку, обірвати гачка. При в'ялому кльові (в дуже жаркий, млосний ранок, спекоту, при зміні погоди, при тій обставині, що риба з'їла забагато привади) покльовка коропа подібна до покльовки линка, плотви і навіть рака. Ситий чи обережний короп легенько колише поплавком, потім веде його вбік, не занурюючи, і зупиняється; в деяких випадках він кладе поплавець на воду, як лящ, тобто, взявши наживку в рот, піднімається вище, піднімаючи при цьому і грузило. інколи покльовка виражається в слабенькому сіпанні поплавця, в ледве помітному його занурюванні чи вертінні на одному місці. Це буває тоді, коли риба смокче наживку, не рухаючись з місця. Тоді треба негайно її підсікати. Відчувши підсічку, короп з незвичайною стрімкістю кидається в очерет, до корчів (якщо вони є) чи на середину водоймища у рівному напрямку, намагаючись витягнути вудлище і жилку в одну лінію і з розбігу обірвати снасть. В такій ситуації шанси на успіх має той рибалка, який знає маневри і звички коропа, який, завдяки своїй кмітливості й майстерності, вміє змінити маршрут риби вбік, вивести її на поверхню води, давши схопити їй повітря і тим самим вибити її із сил. (Вудлище з котушкою тут має значну перевагу). При ловлі коропа можуть траплятися і такі фокуси.

Удачі Вам!

Категорія: Рибалка

Шановний відвідувач, ви увійшли на сайт як незареєстрована особа.
Ми рекомендуємо вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Додавання коментаря

  • Ім'я:*
    E-Mail:
    Коментар: