Якщо влітку, за спекотної погоди, після заходу сонця з’являються високі хмарини у вигляді зубців і вежок, які ростуть угору, а вершини хмар починають розтікатися, набуваючи форми ковадла, і з них у всі боки розходяться пірчасті хмарини-баранці, — можна чекати грозової зливи; після злив із грозою і градом буває нестійка погода з новими зливами і хмарністю; сонце сідає в білясто-каламутну тучу; вітер до вечора не стихає і міняє напрямок, вночі посилюється, а перед грозою стихає до штилю; ніч перед грозою стає дуже теплою, навіть душною; тиск падає (іноді швидко, іноді поступово); чим швидше падає тиск, тим довше триватиме нестійка погода, можлива тривала непогідь; вранішня зоря багряно-червона або червоно-коричнева; увечері не випадає роса, а в низинах нема туману; якщо нічна роса не висихає, буде гроза; стає душно, парко; зірки дуже мерехтять; жаби вилазять із нір, п’явки з води, дощові черви на поверхню грунту; риба «грає», вискакує з води і висовує голову; ластівки літають низько над землею; комарі кусаються не тільки з вечора, а всю ніч; вугілля у ватрі яскраво тліє.


На ясному небі з’являються високі пірчасті хмари, які все щільнішають; чим швидше рухаються хмари, тим швидше погіршення погоди; вітер спочатку різко міняє напрям і посилюється, потім зберігає одну й ту ж силу і напрям; ' вдень і вночі однаково тепло; температура повітря вирівнюється скрізь — в низинах і на височинах, в лісі і в полі, тиск різко падає; зоря яскраво-червогіа, нема роси; дим стелиться по землі або опускається вниз, ледь піднявшись, ластівки літають низько над землею;надокучливо каркають ворони; чаики не летять далеко від берега і не сідають на воду; бджоли не вилітають із вуликів; жаби квакають хором; за добу до негоди на поверхні води з’являються в’юни; сіль відволожується; волосся на голові стає м’яким; квіти никнуть.

Суцільна низька хмарність сірого кольору; дощ випадає рівно з невеликими перервами; вітер слабкий чи слабопоривчастий, але стійкий; температура різко підвищується без помітних коливань протягом доби; тиск падає; дим стелиться низом; добре чути віддалені звуки; видимість по горизонту в період затишшя дощу велика.


Хмари згущуються, стають темними; дощ посилюється і переходить у зливу; зникають низькі хмарищ з’являються проблиски голубого неба з купчастими і нерухомими пірчастими хмарами;' небо з одного боку починає очищатися від туч; вітер посилюється, переходить на північний напрям і, розганяючи тучі, до вечора стихає; температура надвечір помітно знижується (чим сильніше похолодіння, тим певніша прикмета ви-'погодження); тиск підвищується; під час дощу починають співати півні; віддалені звуки приглушуються.

Найпевніше про зміни погоди можна судити з допомогою барометра. Щоб спостерігати за зміною атмосферного тиску, можна скористатися саморобним пристосуванням: відрізок стовбура ялинки з довгою гілкою очистіть від кори і прилаштуйте до стінки так, щоб гілка була в горизонтальному стані. Зазначте, де кінець гілочки. Перед дощем гілочка згинатиметься, а перед гарною погодою — випрямлятиметься.

Щоб сірники не відвологли, їх покривають лаком для чігтів або парафіном. Вогнище під час дощу легко розкласти за допомогою свічки, старої фотоплівки або таблеток сухого спирту.

Сирі дрова легко спалахнуть, якщо їх «посолити»
— висипати у вогнище жменю солі.

Не розкладайте вогнище під деревом, щоб не обпалити його, та й варити їжу краще на відкритому місці, бо з гілок падатимуть у посуд личинки комах, обкурюваних димом.
Перш ніж розпалювати ватру, підготуйте для неї місце. Приберіть траву, сухе листя, суччя, викопайте довкола канавку, щоб вогонь не поширювався.
Щоб уранці не розпалювати ватру заново, присипте ввечері гаряче вугілля попелом, і на другий день воно ще тлітиме.

  Найсмачніша юшка, звичайно, із йоржа. Йорж полюбляє ті місця, де течія слабка або й зовсім відсутня. Зустрічається він на різних грунтах: піщаних, хрящуватих, кам’янистих; живе на різних глибинах, але найзручніше ловити його не глибше від 2 — 3 метрів.
Під час лову риби нахлистом настромляти комах на гачок слід не з голови, а з хвоста, щоб жало гачка зачепилося в голівці — тоді комахи триматимуться на воді в природніїиому вигляді.
Намет ставте на підвищенні, аби його не залидо водою у випадку дощу.
Якщо на місці намету не досить сухо, то під його днище підкладіть хмиз, солому, свіжозрізану осоку або очерет.
Щоб дощова вода, яка стікає з полотнища, не потрапляла у намет, викопайте навколо нього канавку.
Сидячи в наметі під час дощу, не торкайтесь стінок. Інакше намет протікатиме в тому місці, до якого ви доторкались.

Якщо настали холодні ночі, на піску розкладіть велике вогнище і, коли дрова прогорять, вугілля згребіть, на гарячий пісок наложіть суччя. Поставлений на цьому місці намет цілу ніч зберігає тепло. На гарячім піску поруч з наметом швидко просохнуть одежа і взуття.

Не розкидайте недоїдки, консервні банки, папір і не викидайте іх у річку, а закопайте.

В наметі багато комарів? Не впадайте у відчай. Запаліть краще у консервній банці два порошки камфори. Запаху не бійтесь, він все-таки приємніший, ніж традиційний дим курців.

Щоб до вашого намету не залітали мухи і комарі, вмажте оцтом дерев’яні стояки.

Простий засіб від комарів: нерафінована олія з одеколоном.

  Якщо вас покусали комарі, півчайної ложки питтєвої соди. розчиніть у склянці води і укушені місця протріть вагою, змоченою в розчині.

Ночуйте на певній відстані від вибраного місця лову: землею і водою дуже поширюються звуки (стук, удари по землі, тупіт тощо), зачувши які риба негайно відпливає геть.

Щоб забезпечити себе від укусів ядовитих змій або повзаючих комах, при вході в намет положіть волосяну вірьовку або щось із шерстяних виробів — рукавиці, светр, шкарпетки, скручені в джгут.

Розбираючи намети, не викидайте і не спалюйте кілки. Складіть їх докупи, і комусь із відпочиваючих не доведеться вирубувати нові. Цим ви сприятимете збереженню природних багатств.

Найпростіше солити сухим способом, тобто натирати сіллю (найкраще дрібного помолу). Рибу вагою до 0,5 кг (тараня, в’язь, чехоня, окунь) можна солити невительбушеною, а в більшої нутрощі видаляються. Перед посолом рибу миють. Потім викачують у солі. Сіль засипають також у жабра і всередину через розріз. Великий судак і короп (більше 1,5—2 кг) розрізаються зі спини, інша ж велика риба — з черевцяти, з підрізанням зсередини хребтової кістки до шкірки, але не прорізаючи її саму.
Приготовану таким чином рибу укладають рядами спиною вниз у бочечку або щільно збитий ящик, пересипаючи ряди сіллю. Чим ближче до верхніх рядів, тим більше солі.
На кожні 10 кг риби потребується 1,5—2 кг солі. Тривалість посолу в охолодженому приміщенні (наприклад, у погребі з льодом) ляща, білизни, щуки — до 12, коропа і судака — до 15. діб. У звичайних умовах досить 5—7 діб.