Жили ми тоді на острівці в наметі. Ми — це троє товаришів-рибалок. Працюємо разом, відпустки беремо одночасно, човна одного на всіх придбали. І смаки наші, і бажання майже завжди співпадають, відчутна різниця хіба що у вікові та комплекції. Найстарший із нас (ми його вибрали капітаном, судна) важить до шести пудів, має лисину, облямовану по боках і ззаду жовтим пушком. Одружений. Я ж і другий мій товариш — молоді, запальні хлопці. Я — русявий, він — чорнявий. Я — круглолиций, він з дещо видовженим обличчям.

 Якось наловили ми риби більше, ніж могли використати для насущних потреб. Відлежувались після ситної юшки, а наш капітан ще й думав, погладжуючи «казанок». «Казанком» він величав свій вельми поважний живіт.