В останні декілька років про проблеми Шацького національного природного парку, а особливо про зловживання при забудові на території, говорилось на багатьох обласних нарадах з участю правоохоронців. Зрештою, своє слово сказав і Президент України, підписавши в листопаді 2004 року Указ, в якому йшлося про конкретні заходи і покарання працівників парку. Як згодом виявилось, покарання працівників служб, причетних до контролю, можна назвати умовними. А ось що змінилося в підході до природокористування в цьому унікальному куточку Полісся і які його перспективи — про це розмова із заступником директора з наукової роботи Шацького національного природного парку Петром Юрчуком.
– Перш за все хочу уточнити, що жодна земельна ділянка не була надана на площі постійного користування природоохоронного об’єкта, незаконно забудова велася на землях запасу сільських і селищних рад, хоча це, звісно, не знімає нашої відповідальності,— сказав Петро Володимирович. — У 2005 році, нарешті, було виготовлено і видано державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, а це — 20856 гектарів. Встановлені межові знаки, що дисциплінує інших землекористувачів. А основне, що в нинішньому році було затверджено Міністерством охорони навколишнього природного середовища проект організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів та об’єктів національного природного парку як доповнення до попереднього, в якому враховано зміни, що сталися в останні роки, наукові досягнення та соціальні особливості району.
– Шацький регіон називають краєм озер і лісів. Але народ чомусь скупчується здебільшого в селі Світязь. І вже виконавча влада не може дати раду натиску відпочиваючих. – У найближчі роки в господарській зоні парку на землях резерву та запасу сільських рад проектується розмістити п’ять нових рекреаційних зон з відпочинковою інфраструктурою за межами прибережних смуг озер Пулемецького, Соминець, Люцимир, з боку сіл Пульмо та Кошари на Світязі. Парк у такому разі виступає гарантом, що екологічні аспекти будуть витримані.
– Дивлячись, як в літні місяці "заселені” береги Світязя відпочиваючими і обставлені автомобілями, певне, в усіх небайдужих до природи людей виникає думка: чи зможе витримати таке навантаження "український Байкал”?
– Науковці вирахували можливе рекреаційне навантаження в місцях відпочинку на лісових комплексах та водних плесах. Отож, за цими розрахунками допустиме одночасне перебування на відпочинку на озері Світязь 26200 осіб. Тепер у сезон тут перебуває до семи тисяч курортників (це разом із зеленим туризмом). У сезон берег Світязя густо обставлений автомобілями в районі "рибальського куточка”. А тому ми облаштували за селом рекреаційний пункт "Незабудка”, де є можливість розмістити транспорт, поставити намети і є певні умови для відпочинку.
– Але ось на невеличкому озері Пісочному, біля якого знаходиться санаторій "Лісова пісня”, уже цього року виникло якесь аномальне явище на воді. Як це пояснити?
– Загальна акваторія озера Пісочного становить 187 гектарів. Відпочиває на його берегах у комфортний період 1600—1800 чоловік. За науковими розрахунками, найбільше тут може влітку знаходитись 1870 осіб. Тому ніякого додаткового будівництва біля озера не передбачено, хоча й були наміри на так званій "Піцунді” "посадити” котеджі. Справді, вдруге за останні роки на Пісочному з’явилась руда пляма, яка зайняла дві третини акваторії, і відчувався різкий затхлий запах. У зразках води виявлено синьо-зелені та зелені водорості. З ініціативи дирекції парку та санаторію були запрошені науковці з кафедри ботаніки Київського держуніверситету на чолі з професором Костіковим. Остаточних висновків немає. Однак науковці відзначають "незначне, але системне надходження до озера вод з перевищенням біогенних елементів з селища, прилеглого до санаторію "Лісова пісня”. До цього слід додати, що в селі Мельники, де знаходиться на березі озера чимало великих дачних будинків багатих людей, відсутня каналізація.
– Говорять про те, що біля озерця Линовець, звідки вода просочується в Світязь, є бочки з отрутохімікатами.
– Так, там було виявлено місткості з хімікатами, які залишились від колгоспного господарювання. Захороненнями займалось обласне управління екології і, як мені відомо, вони локалізовані. Відхилень від норми у воді Линовця не виявлено. Нині організовано Шацьку міжвідомчу науково-дослідну екологічну лабораторію. Її засновниками стали Шацький національний парк, Львівський національний лісотехнічний університет, Інститут ботаніки імені Холодного Національної академії наук України. Фіксуватимуться усі зміни в озерах. Поки що проби води у природних водоймах парку не викликають тривоги.
– Петре Володимировичу, після кожної публікації про Шацькі озера до мене звертається з тими чи іншими питаннями відомий письменник і захисник природи Віктор Лазарук. Я знаю, що його турбує насамперед життя місцевого населення. Чи не буде так, як під час всеосяжної меліорації, коли нас заколисували байками про поліпшення природи?
– Думаю, що чи не кожен житель з 13 тисяч, які проживають на заповідній території, скаже: "Так, парк потрібен”. Майже немає самовільних порубок, пожеж, прибираємо сміття біля озер, хоча є проблеми з технікою, визначені розміри та межі прибережних смуг та водоохоронних зон, навіть розглядається відновлення протягом п’яти років водно-болотних комплексів... Парк виступає гарантом забезпечення паливом населення, немає конфліктів навколо випасу худоби. Новий підхід і до збереження рибних запасів. Дослідна робота науковців Національного аграрного університету показала, що в певних межах треба виловлювати вугра, карликового сомика, плотву і т. д., у тому числі й у Світязі, що ми і робимо, маючи ліміти. Вилов риби не передбачений в озерах Кругле, Довге, Климівське, Чорне-мале, затоці Бужня.
Ніде ми не дінемося від приїзду багатьох тисяч людей на озера. Усе залежить від режиму охорони території, відновлення природних комплексів, науково обгрунтованого природокористування. А місцеві жителі завдяки цьому мають робочі місця і, до речі, рідко хто в приозерній місцевості не приймає відпочиваючих.
Нещодавно в пансіонаті "Шацькі озера” відбулася конференція з участю науковців сусідніх держав — Польщі та Білорусі. Йшлося про проект спільної програми "Розробка транскордонної східноєвропейської моделі регіональної екологічної мережі Полісся”. На базі трьох держав створюється біосферний резерват "Західне Полісся” під егідою ЮНЕСКО як унікального комплексу.
