Про Хотиславський кар’єр на Волині, та й в Україні, заговорили з рік тому, хоча це не перша загроза знаменитим Шацьким озерам і «українському Байкалу» — Світязю. Лише обурення громадськості зупинило спорудження на березі Світязя... атомної електростанції, котру натомість спорудили у Рівненській області. Так само сябри-білоруси збиралися розробляти Хотиславський кар’єр у 80-х — 90-х роках минулого століття. Але тоді на державних рівнях обох країн досліджувався рівень екологічної небезпеки для прикордонних територій із обох боків. Небезпеку для екології Волині може становити нині друга черга Хотиславського кар’єру, бо, як показали громадські слухання у Луцьку, білоруси захищають свої інтереси, а українські захищати особливо нема кому.
У дзвони б’ють найбільше волиняни, хоча це питання потребує вирішення на міждержавному рівні. Місцева преса переповнена статтями із страхаючими заголовками на зразок: «Чи вип’ють білоруси... Світязь?», «Прощай, Світязю?». Газета «День» теж порушувала це питання у матеріалах «Що буде із Шацькими озерами?» (15 липня 2009 року), «Пролітаючи над Волинню, Президент згадував про Бога, але не згадав про Світязь» (11 липня 2009 року), «У Білорусь втече не Світязь, а озеро Святе?» (19 грудня 2009 року). Підстави для хвилювань не голослівні. Навіть екологічний аудитор Центрального науково-дослідного Інституту комплексного використання водних ресурсів Республіки Білорусь Віктор Музикін на слуханнях у Луцьку не заперечував, що розбудова Хотиславського кар’єру вплине на рух грунтових вод у бік України. Від кар’єру до Волині з її унікальними озерами — лише 300 метрів. Уже тепер українські спеціалісти стверджують, що, наприклад, за 19 років експлуатації кар’єру озеро Святе отримає на 45 відсотків води менше, адже живиться воно тільки підземними водами. Що тоді від нього залишиться?.. Власне, неспокій викликає те, що Шацькі озера — карстового походження, і ситуація нагадує бочку із водою. Якщо буде хоч маленька дірка у її дні, якщо трапиться біда бодай із одним озером, то це, стверджував завідувач Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України кандидат геолого-мінералогічних наук Степан Дещиця, викличе ланцюгову реакцію.
Білоруська сторона особливо зацікавлена у розробці цього кар’єру. Адже чистота...крейди становить 96 відсотків, і аналога їй у Білорусі нема. Крім власне видобутку піску, чим займається нині перша черга кар’єру, Україну мав би стривожити подальший розвиток виробництва. Адже сусіди планують тут величезну промислову зону з переробними заводами. Як стверджують білоруси, «о влиянии производства на территорию Украины сейчас вопрос не стоит». А через кілька років? Вражає, що прогнозоване моделювання умов експлуатації кар’єру білоруська сторона провела лише теоретично, хоча ще у 90-х роках минулого століття спільні дослідження здійснювалися на міждержавному рівні, але тоді ж були й припинені. Так само вражає, що українська сторона нічого не розробляє, а лише критикує розроблене білорусами. І то — на підставі догадок. Головний спеціаліст Управління з міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства охорони навколишнього середовища України Роман Шахматенко каже, що висновки багатьох українських відомств — від Міністерства закордонних справ України до Інституту проблем національної безпеки РНБО України — про можливий вплив кар’єру на українське довкілля збігаються у питанні некоректності розрахунків, які білоруси подали у своєму звіті про діяльність у Хотиславі. Некоректно, бо не враховують впливу на українську екологію.
Питання саме у тім, що й вони не заперечують: при пониженні грунтових вод навіть на метр зникнуть деякі види флори та фауни. А район Шацьких озер та озер у Ратнівському, так само прикордонному районі Волині, — це унікальне природне місце, це територія Національного парку. Один із білоруських виступаючих заспокоював волинян, що зі зменшенням боліт на Волині нам, мовляв, легше буде збирати гриби... Проте гриби-ягоди і відпочивальники — це фактично єдиний місцевий бізнес, завдяки якому й виживають тут люди. Ймовірно, що у багатьох волинських селах поменшає води у колодязях.
На слуханнях порушили питання про участь у експертизі щодо можливих екологічних втрат і міжнародних експертів, що білоруською стороною було зустрінуто без особливого ентузіазму. Мовляв, про незалежну експертизу говорити зарано. Протокол, прийнятий на громадських слуханнях, досить гостро ставить усі ці питання. Адже можна збудувати завод чи вирити кар’єр, але не можна відновити навіки втрачену природу. Тому протягом тижня після громадських слухань Волинська обласна рада приймає пропозиції громадськості і експертів, а питання про екологічний захист північних районів Волині буде винесений на сесію обласної ради.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
