Лише обурення громадськості зупинило спорудження на березі Світязя... атомної електростанції, котру натомість спорудили у Рівненській області. Так само сябри-білоруси збиралися розробляти Хотиславський кар’єр у 80-х — 90-х роках минулого століття. Але тоді на державних рівнях обох країн досліджувався рівень екологічної небезпеки для прикордонних територій із обох боків. Небезпеку для екології Волині може становити нині друга черга Хотиславського кар’єру, бо, як показали громадські слухання у Луцьку, білоруси захищають свої інтереси, а українські захищати особливо нема кому. У дзвони б’ють найбільше волиняни, хоча це питання потребує вирішення на міждержавному рівні. Місцева преса переповнена статтями із страхаючими заголовками на зразок: «Чи вип’ють білоруси... Світязь?», «Прощай, Світязю?». Газета «День» теж порушувала це питання у матеріалах «Що буде із Шацькими озерами?» (15 липня 2009 року), «Пролітаючи над Волинню, Президент згадував про Бога, але не згадав про Світязь» (11 липня 2009 року), «У Білорусь втече не Світязь, а озеро Святе?» (19 грудня 2009 року). Підстави для хвилювань не голослівні. Навіть екологічний аудитор Центрального науково-дослідного Інституту комплексного використання водних ресурсів Республіки Білорусь Віктор Музикін на слуханнях у Луцьку не заперечував, що розбудова Хотиславського кар’єру вплине на рух грунтових вод у бік України. Від кар’єру до Волині з її унікальними озерами — лише 300 метрів. Уже тепер українські спеціалісти стверджують, що, наприклад, за 19 років експлуатації кар’єру озеро Святе отримає на 45 відсотків води менше, адже живиться воно тільки підземними водами. Що тоді від нього залишиться?.. Власне, неспокій викликає те, що Шацькі озера — карстового походження, і ситуація нагадує бочку із водою. Якщо буде хоч маленька дірка у її дні, якщо трапиться біда бодай із одним озером, то це, стверджував завідувач Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України кандидат геолого-мінералогічних наук Степан Дещиця, викличе ланцюгову реакцію...
