З похолоданням відмирають водорості та інша водяна рослинність, і риба міняє свої Смаки. Багатьом рибалкам це давно відомо, і вони проявляють спостережливість, вчасно міняють насадки. А в спостеріганні за життям природи чи не найбільша краса полювання з вудочкою.
Тим, хто має намір повудити марену восени, я хочу передати деякі зауваження про способи і техніку ловіння.
Перш за все, слід уміло підготувати снасті. Як на мене, найзручнішою буде донна вудиця, обладнана безінерційною котушкою на спінінговому вудлищі. При ловінні ви переконаєтесь, наскільки така снасть зручна для виводжування риби і для закидання приманки, особливо вночі. Волосінь — 0,25—0,3.
Головне в осінньому вудінні марени — правильно вибрати насадку. Найчастіше успіх приносять наживки з личинок комах, що живуть у річці: веснянки, одноденки, бабки. Добувати їх — справа кропітка, але рибалка буде винагороджений гарним уловом.
Вибираючи, де ловити, слід притримуватися загального правила: марена тримається на швидкій, чистій і глибокій воді, далеко від берега. Любить місця під перекатами, урвищами, на вузьких ділянках і поворотах ріки, особливо на кам’янистих грядах. Для принадження риби найефективніші приманки із тваринного корму.
Наживку марена хапає так різко, що може вирвати із рук вудочку. Підсічена риба завжди кидається проти течії і рве волосінь. Іноді боротьба триває довго. І не завжди закінчується перемогою рибалки, особливо коли він погарячиться. Тому слідкуйте, щоб волосінь була натягнута. Відчувши рибу на гачкові, підніміть кінець вудлища, щоб використати його пружність. Спочатку не вдавайтесь до активних дій, дайте можливість рибі згинати вудлище.
Пригадується такий випадок. Мій товариш сидів нижче від боржавського шлюза і зрідка витягував невелику марену. А вже перед заходом сонця щось сильно рвонуло. Почалось виводжування. Риба пішла вглиб і пробувала раптовим смиканням порвати волосінь, але вертикально підняте вудлище пружинило.
— Відпускай! — крикнув я, — подавай їй волосінь.
Рибалка зайшов по пояс у воду.
— Ще, ще!
Через деякий час риба зупинилась, і водою колами пішли буруни: на гачку билась велика марена. Вона боролась все слабіше і хвилин через двадцять випливла на поверхню, покірно дозволила підвести себе до берега.
Це була гарна вусата рибина чотирикіло-грамової ваги.
В. Бокаєв.
До записника рибалки
Декотрі рибалки приходять до водойми і нерішуче зупиняються: де вудити? А від вибору місця, як відомо, залежить багато. Тому не завадить знати, що мешканці річок недолюблюють стандартне ложе водойми і надають перевагу ділянкам з яскравими особливостями.
Якщо стрімкий біг річки, наприклад, обірвано широким розливом з уповільненою течією, вирами, то кращого місця для лову, ніж ця ковбаня, годі шукати. 1, навпаки, на спокійній річці варто зупинятися біля крутоярів, звужень, бистринок, які закінчуються западинами. Місця переходу мілини в глибину повинні завжди цікавити рибалку.
На глибоких плесах перспективні для вудіння підводні горбки, мілини, затоплені річища, а на мілких — ями, заломи дна. Багато риби поблизу гирла річок, а також у тих місцях, де е корчі, каміння.
З водної рослинності найбільше приваблюють рибу рдесник, хвощ, стрілолист. Для вудіння вибирають острівці заростей на чистому плесі або розриви в суцільній траві.
Сліпуче весняне сонце може помітно вплинути на успіх вудіння, якщо рибалка забуде затінити дучку.
Коли підвищується температура води, риба відчуває нестачу кисню і погано ловиться. Тому в спекотні дні краще рибалити рано-вранці і ввечері.
Найсприятливіші для ловіння ті місця, де є на дні корчі й топляки. Прекрасно ловиться риба нижче від перекатів, у глибоких місцях за довгою кам'янистою чи піщаною косою, в місцях, де мілина різко обривається крутим спуском, біля пристаней, плотів, затонулих барж, постів, зруйнованих гребель, мостів і т. д.
В гірських річках краще ловити у глибоких ямах нижче від порогів, в озерах — у глибоких ямах біля берега, на корчуватих ділянках -(2—3-метрової глибини), у вікнах і прогалинах між очеретовими заростями і в протоках між острівцями.
Гарний улов буває в невеличких ставках, торф’яних або глиняних кар’єрах, де водяться щуки, карасі, окуні, червонопірка.
Для весняної і літньої рибалки найвигідніша глибина 1,5—2,5 м. Восени краще ловити на великій глибині.
До річки підходьте тихо, маскуючись за кущами або на тлі обривистого берега. Під час ловіння не тупайте, не шуміть, розмовляйте якнайтихіше, не розмахуйте без потреби вудлищем. Все це лякає риб у, особливо форель, харіуса, головня, коропа.
Підсікати треба негайно, як тільки поплавець сховається під водою.
Щоб принадити рибу до певного місця, зручного для лову вудочкою, викопайте прибережник кущ, прив’яжіть до коріння тягар і опустіть на дно. Через якийсь час на затопленім кущі почнуть поселятися водні комахи і личинки, приваблюючи рибу до цього місця.
Ловлячи під льодом, будьте обережні, особливо на початку квітня. Не виходьте в цю пору на лід без страхування з берега (прив’яжіть один кінець міцної вірьовки до пояса, другий — прикріпіть на березі).
Іноді рибалці потрібно перенести живця-малька. Якщо нема під руками відра, досить укласти рибок у зволожений незім’ятий мох, закрити від сонячних променів. Ще зручніше мати з собою поліетиленовий мішечок. В складеному вигляді він майже не займає місця, а коли наповнений водою, виручає рибалку або акваріуміста.
Дробинку найкраще чіпляти на 10—15 см від гачка. Тягар повинен мати таку вагу, за якої поплавець занурюється у воду на 3Д свого об’єму.
Минь — великий майстер заплутувати снасті за корчі. Тому при вудінні його «ослабленість» волосіні мінімальна — не більша за метр.
Опускати бамбукове вудлище на воду не рекомендується. Від вологи воно швидко «старіє». До того ж це насторожує рибу.
Не захоплюйтесь ловінням на багато вудочок: ваша увага буде розсіюватися, а при витяганні великої риби можна переплутати волосінь. Найкраще ловити на 2—З вудочки.
Кожен справжній рибалка-аматор, піймавши мальків цінних порід риби — стерляді, судака, ляща, коропа тощо — випустить їх живими назад у воду.
Якщо кілька днів атмосферний тиск низький, а потім підвищується, можна розраховувати на гарний улов. А найкраще риба бере за прохолодної погоди зі стійким атмосферним тиском близько 760 мм.
Час від часу на рибалці вас застає гроза. Тому не, завадить знати, що найчастіше блискавиця влучає в дуб. На дуб припадає більш як половина всіх влучань, на тополю — менше в два рази, на ялину — у п’ять, на сосну — в дев’ять, на бук — у вісімнадцять, на липу — майже в тридцять. Клен і береза вважаються найнадійнішими.
Особливо небезпечні самотні дерева.
