Природа щедро наділила Волинь озерами, їх тут понад двісті двадцять — великих,, малих і зовсім маленьких. Єдину систему становлять Шацькі природні водоймища, які знаходяться на півночі Любомльського району, у межиріччі Західного Бугу і Прип'яті. Причаївшись у лісових гущавинах, вони великим гроном розкинулися поблизу селища Шацька (звідси їх назва). Хто хоч раз побував на цих озерах, той надовго запам'ятає їх мальовничі плеса. Широка водна гладінь Світязя і Пулемецького з лінивими хвилями — довгими і похилими, як на морських просторах, вузенькі дзеркальця Климовського та Чорного Малого, заховані в лісових хащах Піщанські озера...

Щука належить до найбільших риб однойменного сімейства. Хоч вона й хижа, проте напрочуд красива, сильна, кмітлива, до того ж і смачна. В ряді водоймищ щука досягає двометрової довжини і 50-кілограмової ваги. Вона має видовжене, стрілоподібне, майже циліндричне тіло з довгою, подібною на крокодилячу, головою, великим ротом. Розміщений далеко позаду спинний плавник відрізняє її від усіх інших прісноводних риб. Плавники грудей і живота жовто-червоні. Далеко вперед виступають її обидві щелепи (нижня довша верхньої). іклоподібними і ротопо рожнинними зубами щука лише хапає і утримує, але не пережовує здобич, яку тут же ковтає. Очі цієї риби, які знаходяться на верхній частині голови, дуже рухливі. Завдяки цьому вона, не повертаючи голови, може оглядати широкий простір. Луска щуки дрібна, гладенька, спина темна, боки сірі чи сірувато-зелені з жовтуватими плямками і смужками, білуватий живіт — в сіруватих цяточках.