Лящ — прісноводна риба родини коропових. У нього високе, пласке, стиснуте з боків тіло, що має сріблястий колір, а спина — сірувато-зелена, нерідко — чорнувата. Довжина сягає до 30 і більше сантиметрів, вага — одного — десяти кілограмів. «Колись так ловили (рибу), що насилу було додому дотириш...— згадував Остап Вишня: — Лящ — по пуду!» Звісно, тепер такі велети навіть для найдосвідченіших «лящатників» — унікальна рідкість. А от особи по кілька кілограмів водяться в озерах Світязьке, Люцемир, Луки, Перемут, Добре, Піщанське, Пулемецьке та інших, у багатьох річках. Найбільш оптимальними засобами ловлі ляща для рибалок любителїв є звичайні поплавочні вудочки і донки. Товщина волосіні (жилки) — 0,2 - 0,3 міліметра, № гачків — 4 - 10. Лящ — риба придонна. Нерест же відбувається на мілководді при температурі води не нижче -(-12° (наприкінці квітня - в травні). Плодючість у середньому 200 тисяч ікринок. У теплих водоймах статевої зрілості досягає на четвертому році життя, в холодних — на шостому-сьомому.

У народі часто порівнюють лина з вгодованим конем. Але назва цієї риби пішла не від вгодованості, а внаслідок її характерної особливості змінювати свій колір завдяки густій і прозорій слизоті. Спійманий лин відразу вкривається великими чорними плямами. Втім, лин — риба і гарна, і смачна. А чутка у гаю була така,
Що ніби Щука та частенько, 
Як тільки зробиться темненько, 
Лисичці шле то щупачка, 
То сотеньку карасиків живеньких, 
Або линів гарненьких... 

Карась — прісноводна риба сімейства коропових, дуже поширена і невибаглива. Карасів є два види: золотий (звичайний або круглий) і срібний. Золотий виглядає ефектніше і «нарядніше». В нього високе, округлене тіло з бронзово-мідним відтінком, яскраво-червоними плавниками, великою лускою. Зуби однорідні. Живіт світлий. Довжина тіла досягає 20-35, зрідка — 50 сантиметрів, вага — 2-3 кілограмів. Нереститься в травні - червні (250 тисяч ікринок). Статева зрілість настає на 2-4-му році життя. У ставкових господарствах вирощують гібриди золотого карася з коропом.

Срібний карась, на відміну від золотого, блідніший, в спині вужчий, зате тіло в нього сильніше, гнучкіше. Росте він швидше від золотого. Є родоначальником ряду акваріумних риб. Карасі не прискіпливі до водоймищ. Вони зустрічаються як у великих і чистих озерах, так і в річках, ставках, заводях, ровах, кар'єрах, болотах. Добре переносять відносне пониження вмісту кисню у воді і підвищену її кислотність. Карасі витривалу живучі при низьких температурах. На зиму, як і при тимчасовому пересиханні водоймища, вони закопуються в мул, де перебувають увесь час без руху. Свої зимові сховища покидають, коли розтане лід і достатньо прогріється вода. Карасі ростуть повільно. Кормляться дрібними природними організмами: рачками, личинками комарів та інших комах, які живуть у мулистих ґрунтах, а також черв'ячками і водяними рослинами. 

Стис вудилище, підсік... Ого. Нівроку!
Немов струна співає волосінь,
І короп кидається у глибінь. 
Згинає вудлище в дугу широку. 

Так писав Максим Рильський, котрий вельми полюблював у години дозвілля давати волю своїм стремлінням будь-що упіймати коропа. Та хіба тільки він! Кожний рибалка неабияк гонориться, якщо йому поталанило вивудити солідного коропа, — цю напрочуд сильну, прудку, непіддатливу рибу, одну з найсмачніших І найжирніших видів. Короп — прісноводна риба однойменної родини. Він має міцне, костисте, дещо видовжене, наче трохи розпрямлена дуга, тіло, покрите темно-жовто-золотистою лускою. Від віку залежать його розміри, які можуть досягати й метра, а вага — 30-40 кілограмів. В умовах Волині найпоширенішими є коропи вагою 11-12 кілограмів. Статево дозрівають на 3-5-му році життя. Нерестяться на мілкій воді, поміж свіжозалитою травою, при температурі води не нижче +18. Плодючість самки — від 60 тисяч до 150 тисяч І більше ікринок.

Поряд із звичайним коропом є дзеркальний. Не плутайте коропа, особливо молодого, з карасем. Від останнього він відрізняється і кольором, і тим, що в нього товще, більш довше тіло, на відміну від карася, має 4 товстих і коротких вусиків на жовтих, м'ясистих, губах. У нього ширший, ніж в інших коропових, спинний плавник, який займає всю задню половину спини. Короп — переважно ставкова риба. Це часом засмучує рибалок-любителів, оскільки до багатьох ставків їм дорога закрита (там розводять рибу для продажу). Втім, не хвилюйтеся. Коропи — не рідкість в річках, озерах, копанках, куди вони потрапляють різними шляхами. Тож настройте себе на веселішу хвилю і ви неодмінно повернетеся додому з бажаними «трофеями». Короп надає перевагу стоячим чи тихоплинним водам з мулистим дном. Він може також жити в спокійних річкових, мілководних затоках, які добре прогріваються сонцем. Дарма «полювати» на нього взимку. В цю пору року короп залягає в глибокі ями, його тіло покривається товстим шаром слизості, він втрачає активність, перестає харчуватися, сповільнюється його дихання. «Пробуджується» з настанням весняної повені.

Не дивуйтеся: під час риболовлі теж потрібно дотримуватись своєрідних правил безпеки. Ас-рибалка перед тим, як закинути вудочку, довго прикидає, де б то «пришвартуватися». Йдеться не лише про вибір місць, де риба «гуляє». Важливо облюбувати зручну, надійну «пристань».

Небезпеку, перш за все, таять у собі різні урвища, круті, повзучі, сипучі, не укріплені, підмиті водою; глиняні береги, водовороти, болотяна драговина, трясовина, плавуни, багно. Обминайте все це десятою дорогою. Для рибної ловлі вибирайте береги рівні, пологі, тверді, бажано біля тихих, спокійних заплав, заводей. Дерева, кущі теж тут погані сусіди, оскільки вони стають завадою при закиданні вудочки. Годяться просторі «водяні доріжки» поміж очеретом, травою. Останні до того ж маскують вас від далекозорого ока риби. Подбайте про справний місточок, стільчик, де ви можете зручно вмоститися. Привабливою є риболовля з човна, тим паче тепер, коли відмінено спеціальні талони й така можливість надана всім членам Українського товариства мисливців та рибалок і військово-мисливського товариства. Але, щоб уникнути нещасних випадків, неприємних ускладнень і прикрощів на воді, особливо малодосвідченим рибалкам, потрібно достеменно знати й ретельно виконувати правила поведінки в човні. До такої ловлі слід готуватися вже на березі. Насамперед, уважно перевірте човен на справність, на здатність не пропускати води. Для страхування покладіть у нього водочерпалку і рятувальний круг (якщо він є під рукою). Щоб уникнути зайвого ходіння по човну після його «пришвартування», акуратно розкладіть усі снасті, підсак, садок, наживку, підкормку, попередньо прикріпіть якорі.