Ще, як то кажуть, і треті півні не співали, ще мерехтять на сіріючому небосхилі свічки тьмяніючи зір, а ви вже вмостилися в занімілому човні, або ж облюбували місцину біля, горстки очеретин на березі. Принишкли, причаїлися, заціпеніли, загнуздавши свої розшарпані нерви. Ждете-вичікуєте...
В такі хвилини вам не до вимотуючої ринкової економіки, не до галасливих сесійних баталій і безконечних домашніх клопотів. Ба, навіть про вчорашній інфарктний марафон за пляшечкою зігріваючого напою і баночкою «Кільки», кимсь іронічно названою «Шпротами», забули. Все це тут щезло, перестало точити душу надокучливим черв'ячком. Нині інший хробачок у вас на умі-розумі. Той, що пружно витребенькується, випендрюється на гачку, підступно заманюючи до себе здобич. Там, біля нього, у воді, сфокусувалися всі ваші помисли. Теперечки ви, немов отой величавий Гамлет зі своїм далеко не риторичним запитанням: «Бути чи не бути?» А як хочеться, щоб було, щоб клюнуло, сіпнуло, повело, поклало, втопило, потягнуло... Бо ж так свербить-кортить хутчіш довідатись, яка ж то «штука» царює в отих таємничих глибинах. Та де там! Не бере. А серце: «Тік-тук, тік-тук...» «Хай йому грець, і тут переживай», — ніби від бджолиного рою, ви відмахуєтесь від невеселих думок.

Стримуєтесь. Мобілізовуєтесь. Змінюєте тактику, нерідко й місце ловлі. Перелаштовуєте «зброю». Приміряєтесь. Прицілюєтесь...
А вже як щось хапне, щось заметушиться, зателіпається, а вже як те щось гепнеться до ваших зачавунілих, скоцюрблених, затерплих ніг, ви — на сьомому небі. Бахнете з вуст спресованою парою, ніби джин випускаєте. Радієте, тішитесь, янголом почуваєтесь. Подумки хвалите себе. Водночас душите в серці будь-які емоції. В такому ділі вони — поганий союзник. Час же квапить. Мить — і ви вже, як то говорять. «ненаситним оком» знову в царство Нептуна зирите. Дивитсь-видивляєтесь, пильнуєте-чатуєте на наступну жертву.

 Тут я розповім про те що треба і не треба робити приїзджим рибалкам! Висвітлю декілька основних питань, які постають у приїзджих рибалок.   1. На що ловити і яка риба тут ловиться?Здебільшого на Світязі ловлять на хробака (гнойового або виповзка), ловляться всі риби, описані тут (окрім коропа та судака), там же ви зможете прочитати як і на що ловити окрему рибу. В основному ловляться плотвичка та окунці, трішки підкормивши можна впіймати ляща, на спінінг можна - щуку. Друге підпитання яке постаю у рибалок "де взяти хробаки?", скажу що з цим тут туго, прийдеться шукати самому, оскільки вони ніде не продаються :) 2. Де ловити?На це питання я однозначно відповісти не можу, оскільки риба клює всюди, навіть зайшови по-пояс у воду можна "насмикати" чимало горбатих окуньців, можна також взяти човен, а якщо у вас його не має - не біда, місцеві хлопчаки з радістю нададуть вам такий "торанспорт", певна річ не за даром =)), ну будемо вважати що у вас вже є човен, на якому відпливсти подалі, де клює крупніша риба! В майбутньому я планую розмістити на сайті невеличку карту глибин, і місць де клює рибка!

Одежа. Треба пам’ятати, особливо навесні і восени, що можливі зміни погоди: дощ, підвищення чи зниження температури. Тому одежа повинна бути такою, щоб рибалка в будь-якому разі почувався добре. Спінінгіст, приміром, весь час ходить, і для нього зручною буде куртка із непромокальної тканини. Одяг із синтетичних матеріалів для рибалок не годиться. Перевагу слід віддати костюмам із бавовняних тканин. Запасіться плащем або накидкою із водонепроникної тканини, обов’язково з каптуром.
Взуття. Влітку треба відмовитися від гумових чобіт. На зміну їм приходять кеди, черевики або тапочки - в залежності від характеру берега.

...І МІНЯЄ МІЦНІСТЬЧай має в собі дубильні речовини, здатні взаємодіяти з поліамідом і таким чином зміцнити волосінь з поліамідної смоли. Інженер В. Іванов для волосіні діаметром 0,15 мм і більше пропонує такий режим обробки: 200 г води і 15 г чаю кип’ятити 3 хвилини, в розчин занурити волосінь і кип’ятити 12 секунд, потім на 1 хвилину зняти розчин з вогню і, прокип’ятивши волосінь ще 12 секунд, залишити її в розчині на добу.

Личинка бабкиХто з рибалок не знає меткої бабки? Весь день вона пурхає над водоймою, раз у раз кидаючись на воду. Приймаючи безконечні ванни, бабка відкладає яєчка. Незабаром із них виводяться личинки сірого кольору. До наступної весни вони набувають розмірів великого цвіркуна. Як тільки озерна і річкова вода достатньо прогрівається, ці личинки підпливають до берегів і виповзають на гілки шелюги, на стебла комишу, рогози та інші водні рослини. Вони обсихають, тимчасова шкірка тріскає, і з неї виповзають крилаті бабки. Злетівши в повітря, вони кружляють цілими днями. Живуть до. кінця літа і знищують масу всілякої погані. Для рибалки момент появи бабчиних личинок біля берегів — сигнал на цю наживку. Особливо жадібно хапають її окуні. Беруть на неї сом, судак, чехоня, головень і навіть щука. У місцях скупчення окунів ловіння на личинку бабки майже не буває марним. Місцеві рибалки, котрі знають, де її найлегше добути, завжди з рибою. Рибалити можна і з Поплавцевою вудицею, але краще з донкою і кормачкою. Насадку роблять у голівку або під хвіст, щоб личинка збереглася' живою і виглядала рухливою. Гачки потрібні великих розмірів — № 6 і більше. Добувають цю наживку черпаком або сачком у малопроточній чи стоячій воді. Тримається личинка біля дна, серед водної рослинності, в перегної затонулого листя і оголеного коріння, а в дні линяння підіймається на поверхню води. Зберігають личинок у вологому рядні чи в банці з водою. Сама ж бабка може бути використана за наживку для ловіння у верхніх шарах води. Насаджують її за кінчик хвоста або за черевце. Пурхаючи крильцями по водній поверхні, вона приваблює в’язя, головня чи й білизну. Гачки потрібні "міцні, волосінь також, бо на цю наживку^ як правило, беруть великі екземпляри.