За своїми розмірами судак по суті займає перше місце в сімействі окуневих. Середня довжина тіла досягає 60-80 сантиметрів, вага — 3-5 кілограмів. Зустрічаються окремі екземпляри розміром до 130 сантиметрів, вагою до 20 кілограмів. Поширений в прісних і солонуватих водах. На Волині водиться в чистих, багатих на кисень річках і озерах. В постійно і забруднених, каламутних водах його марно шукати. Любить глибокі місця, піщане, твердо-глиняне дно, ями, коряги, корчі, каміння, обривисті береги. Судак покидає їх лише вранці і увечері, коли він піднімається на поверхню чи виходить на перекати, щоб зловити рибу, яка є основним продуктом його харчування. Ділянок, з рослинністю уникає, там може зустрічатися лише молодь.

Окунь — риба однойменного сімейства. Належить до найпоширеніших хижих мешканців прісних водоймищ. На Волині він зустрічається майже в усіх озерах, річках, багатьох ставках. За структурою своєї «будови» окунь чітко відрізняється від багатьох риб. Тулуб у нього широкий, горбуватий, покритий колючою лускою, спина темно-зелена, боки зеленувато-жовті, перетнуті 5 - 9 вертикальними темними смугами, живіт жовтий. Усі плавники червоні. В роті — дрібні зуби. Очі оранжеві. На думку видатного російського знавця природи і іхтіології Л. П. Сабанєєва (1844—1898), окунь майже ніколи не виростає більшим 54 сантиметрів, а товщина його спини досягає 18, висота 27 сантиметрів, вага — 4-5 кілограмів. 

Сом — одна з найбільших прісноводних риб однойменного сімейства. «Большая Советская Знциклопедия» відносить його до підрозділу риб загону карпоподібних. Але до яких би родин сома не зараховували, він завжди вражає уяву риболовів.

У рибному царстві цей хижак почуває себе як лев у тропіках. У давні часи сома ловили довжиною більше п'яти метрів і вагою понад триста кілограмів. І зараз інколи в пресі з'являється Інформація, що тому чи Іншому щасливчику поталанило спіймати вусатого гіганта до 2—3 метрів. Цікаво, що Іхтіологічна фауна світу налічує понад 1200 видів сомів, більшість з яких населяє водойми Південної Азії І тропічної Африки. В територіальних водах Радянського Союзу їх зустрічається три-чотири види, в тому числі на Україні — тільки один.

Якщо ви любите пиво з в'яленою рибою, не забувайте і про плотву, яка населяє більшість водоймищ Волині. Плотва належить до родини коропових. В середньому вона досягає довжини 20 — 30 сантиметрів, ваги — 200 — 400 грамів. Проте в деяких озерах Любомльського, Любешївського, Ратнівського, Турійського районів зустрічаються екземпляри до 2 кілограмів, до яких з повагою ставляться не тільки рибалки-любителі, а й промисловики. Плотва — риба гарна, симпатична, її тіло овальне, продовгувате, спина темно-зелена, боки срібно-блискучі, живіт майже білий. Спинний і хвостовий плавники зеленувато-сірі з червонуватим відтінком.

Чи ж не тому цю рибу часто плутають з краснопіркою. Але остання відрізняється від плотви золотистим відтінком луски, жовтими губами, тупозакругленим носом, знизу чорнуватим, зверху яскраво-червоним спинним плавником, ковтаючими зубами. В плотви, як правило, на лівому боці б (Іноді 5), на правому — 5 (рідко 6) таких зубів, а в краснопірки на кожному боці по 8 зубів, розміщених у два ряди. Нереститься плотва в квітні- травні - пізніше щуки, язя і раніше ляща, судака, сазана і сома, при температурі води 9—12 градусів тепла. Ікру в кількості близько 140 тисяч штук відкладає на минулорічну рослинність (стебла, листя), на її плаваючі залишки, а також на коріння верб, очерету і т. д. Статевої зрілості плотва набуває в дво- трирічному віці. Вона споживає як рослинний, так і тваринний харч, зокрема, траву, водорості, личинки різних комах, молюски та інші організми.